У кожному жарті є частка жарту, усе інше – правда. Учора сусід розповів мені анекдот: «Путін і Янукович на зустрічі.  – Якщо Україна вступить до Митного союзу, ми надамо вам знижку, - пропонує Володимир Володимирович. – Яку? – запитує наш Президент. – Російські канали будуть на 30 % менше поливати Україну лайном». Жарти жартами, але недаремно кажуть, що язик до Києва доведе, російський язик не тільки дійшов до Києва, але й хоче отримати тут «прописку».

Уже більше місяця на телеканалі «Росія-1» регулярно з’являються  сюжети про перспективи України в складі ЄС. Порівняно із цими відеороликами навіть казки-страшилки Салмана Рушді видаються зовсім невинними. Московські медійники не обмежилися окремими репортажами про Україну в передачі «Вести недели», а присвятили нашій державі цілий проект із бравурною назвою «Развод по-украински». Дмитро Кісєльов, якого в українських ЗМІ охрестили Кассандрою, щотижня пророкує нашій державі економічний колапс, безпросвітну кризу, тотальне зубожіння і неминучу смерть. Можливе підписання Україною Договору про асоціацію з ЄС він називає «неомазепізмом», а відмову від російських ринків ототожнює із евтаназією. Російська «говорящая голова», або ж правильніше сказати «пророча кришталева куля», прогнозує, що усю українську територію засіють рапсом, а чорноземи повезуть вагонами у Європу, як це робили німці під час Другої світової війни. Такі поховальні пісні Кісєльов виспівує не сам,  на бек-вокалі у нього були і радник Путіна Сергій Глазьєв, і одіозний український діяч Віктор Медведчук.

Але ще більше дісталося від Кісєльова Януковичу, представник «братнього народу» зустріч Віктора Федоровича і Володимира Володимировича описав лаконічно: «Янукович, как ошпаренный, даже не оставшись на запланированный ночлег, под утро улетел восвояси. Дела у него - дрянь, пугают уже везде — и с Запада, и с Востока, а возможности у Киева достойно сделать свой выбор все менше». Такий спіч я б оцінила короткою приказкою – язик без кісток, що хоче, то й лопоче… Або ж що треба, те й лопоче… Пан Кісєльов не оминає і питання сепаратизму, переконуючи глядацьку аудиторію, що Україна вже тріщить по швах, але при цьому він забув, що не так давно болючими для Росії були події в Чечні. Ведучий вправно жонглює цифрами, наприклад, стверджує, що дефіцит платіжного балансу України складає 10 мільярдів доларів, а в разі об’єднання з ЄС зросте до 16 мільярдів. Так дбаючи про сусідку-Україну, у московській телестудії не знайшли часу розповісти, що відповідно до звіту  Центрального банку Росії дефіцит фінансового рахунку РФ за січень-червень 2013 року склав 24 млрд. доларів США.

Все ж таки дії Росії для мене є більш менш зрозумілими, ця держава ніколи не відрізнялася толерантністю чи стриманістю, тому вона й обрала таку лайливу манеру. Очевидно, що за усім цим ховається і спроба маніпулювання, і намагання підкинути Україні чергове яблуко розбрату, і прагнення приховати реальний стан справ у Митному союзі. Проте я не можу збагнути, чому Україна, зокрема її владна верхівка, прикидається глухонімою і ніяк не реагує на таке в’їдливе висміювання.  Можливо, моя позиція занадто емоційна, проте я нізащо не захочу, аби моя держава співпрацювала з тим, хто на неї відверто плює. Апологети єднання з Російською Федерацією часто апелюють до спільних релігійних та моральних цінностей наших народів, але про які цінності можна говорити, якщо навіть державні медіа ними усвідомлено нехтують. Такі брудні інформаційні війни – індикатор деградації. Хоч я і не суддя, але мій вирок: стосовно України із вуст Дмитра Кісєльова звучить стільки правди, як у кози хвоста.